Зміст

Структура методичної роботи

СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ  ГІМНАЗІЇ №3 ШЕПЕТІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НА 2023-2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

    З метою успішного виконання Законів України „Про освіту”, «Про повну загальну середню освіту», Концепції НУШ, реалізації  національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, оновлення освіти та успішної реалізації освітніх програм, забезпечення якості повної загальної середньої освіти та якості освітньої діяльності; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти; організація командної взаємодії фахівців-педагогів щодо комплексного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій; технологій розвитку креативності учнів різних категорій; створення максимально сприятливих умов для задоволення освітніх потреб; сприяти розвитку та самореалізації кожної дитини у творчому середовищі; перехід від одноразових проектів у системний процес, активізація творчого потенціалу учнів – індивідуально та в колективі, залучення до творчої діяльності, підвищення рівня творчої компетентності дітей. У 2023-2024 н.р. продовжили працювати над вирішенням наступної проблеми: «Забезпечення якісної освіти шляхом підвищення інноваційної культури педагогів як важливого чинника НУШ» та напрямком виховної роботи «Cтворення у закладі безпечного освітнього середовища, яке розвиває творчий потенціал особистості учня, завдяки  набуттю життєвих компетентностей»

   Основними складовими роботи школи є такі напрями і аспекти як: методична робота, система навчання, система виховання.

   Методична робота школи – це система взаємопов’язаних заходів, дій і заходів, заснована на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду, спрямована на створення оптимальних умов для розвитку та підвищення творчого потенціалу кожного педагога, формування сучасного учителя-професіонала якому властиві  інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, потреба в постійному саморозвитку, здатність генерувати нові перспективні педагогічні ідеї, інтелігентність та духовна культура, на удосконалення навчально-виховного процесу, досягнення оптимального рівня освіти, виховання і розвитку школярів.

   Системний цілеспрямований підхід до організації методичної роботи в школі формується на діагностично-прогностичній, програмно-цільовій, системній, мотиваційній, рефлексивній, особистісно-орієнтованій, діагностично-прогностичній, культурологічній основі.

Пріоритетні напрямки науково-методичної роботи:

  • Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу
  • Формування методичної культури педагогічних працівників
  • Дослідно-експертна діяльність
  • Аналітико-моніторингова діяльність

Основні завдання:

  • Реалізація Концепції та завдань НУШ;
  • Підвищення педагогічної майстерності вчителів через оптимальну структуру науково-методичної роботи, удосконалення професійної компетентності кожного вчителя, розвитку їх творчої ініціативи.
  • Упровадження в освітній інноваційних проектів, новітніх технологій та забезпечення їх практичної реалізації.
  • Забезпечення реалізації принципів гуманізації, демократизації та спрямованість процесу навчання на розвиток особистості учня. Встановлення пріоритету уроку як засобу формування життєво компетентної особистості учнів.
  • Впровадження основних положень НУШ в закладі, зокрема створення сучасного освітнього середовища.
  • Активізація видавничої діяльності вчителів та участь в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі.
  • Підвищення ІКТ-компетентності педагогів із метою ефективної інформатизації освітнього процесу.
  • Забезпечення психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.
  • Активізація роботи професійних спільнот та творчих груп вчителів з актуальних питань освітнього процесу.
  • Систематичне підвищення педагогічної майстерності, методичного і наукового рівня вчителів, психологічної підготовки.
  • Здійснювати компетентнісно-орієнтований підхід у роботі з кадрами, надавати реальну допомогу усім членам педколективу.
  • Впроваджувати моніторинговий підхід до управління освітнього процесу.
  • Оволодіння системою моніторингу результативності своєї педагогічної діяльності кожним вчителем та планування подальшої роботи, направленої на підвищення професійної майстерності.
  • Вивчення, практичне осмислення й узагальнення інноваційного досвіду роботи вчителів школи.
  • Посилення здоров’язбережного аспекту освітнього процесу шляхом активного використання здоров’язберігаючих технологій.

Прогнозовані результати:

  • Підвищення професійного рівня педагогів та збільшення кількості творчих вчителів-новаторів.
  • Напрацювання рекомендацій та поширення досвіду з проблеми формування власного вектору професійного розвитку вчителя.
  • Програми і практичні розробки формування портфоліо вчителя за рівнями (вчитель-початківець, вчитель-практик, вчитель-новатор) та предметними напрямами.
  • Функціонування електронних портфоліо (блогів) вчителів на сайті школи
  • Перехід взаємодії учасників освітнього процесу з режиму функціонування в режим розвитку.
  • Створення здорового мікроклімату в школі, сприятливих умов для навчання і виховання, співпраці вчителя і учнів.
  • Створення сучасного освітнього середовища.
  • Підвищення якості та ефективності освітнього процесу в закладі.
  • Збільшення результативності участі учнів школи у предметних олімпіадах з базових дисциплін, творчих конкурсах міського, обласного, національного та міжнародного рівнів.
  • Підготовка конкурентоспроможних та соціально-адаптивних випускників школи, здатних до постійного самовдосконалення та саморозвитку.
  • Підвищення рейтингу школи серед закладів міста.
  • Досягнення високих освітніх результатів.

Реалізація функцій управління системою науково-методичної роботи школи.

 

Планування – визначення мети, складання плану роботи різних ланок.

Організації – організація виконання річного плану, організація виконання плану керівництва і контролю.

Діагностична – вивчення якості викладання предметів. Діагностування, узагальнення результатів досліджень.

Прогностична – планування, моделювання, проектування, управління упровадженням нових ресурсів, проведення теоретичних семінарів.

Моделююча – вивчення досвіду роботи інших колективів, педагогічні зустрічі, участь та проведення семінарів, участь у педагогічних експериментах.

Компенсаторна – забезпечення педагогів інформацією.

Відновлювальна – організація самоосвіти, участь  в курсах перепідготовки, педагогічні лекторії.

Коригуюча – використання досліджень, психологічна робота, пошук нових форм та методів роботи.

Координуюча – циклограми роботи, раціональне обєднання всіх видів діяльності.

Пропагандистська– інформування та агітація за впровадження досвіду роботи, створення відеотеки педмайстерності, участь у виставках, семінарах, випуск друкованої продукції.

Контрольно – інформаційна – аналіз кількісних та якісних змін, що відбуваються в діючій системі, здійснення зворотного зв’язку.

Для ефективної реалізації вищезазначених завдань методична робота  у нашому навчальному закладі має безперервний характер; робота всіх структурних одиниць та ланок спрямована  на реалізацію науково-методичної проблеми школи  і приведена до певної системи.

Методичну роботу в школі побудувати:

І. Колективні форми роботи:

методичні спільноти:

Вся робота методичних спільнот пронизана практичною направленістю. Життя наполегливо вимагає творчого підходу до підбору тем, над якими працюють протягом навчального року вчителі. Важливо, що поряд з питаннями конкретно-методичного характеру, в полі зору знаходять місце питання психології молодшого школяра, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не може повною мірою забезпечити високу якість знань, умінь і навичок учнів.

1. Методична спільнота вчителів гуманітарних дисциплін

Керівник: Лук’янчук Т.А.

Проблема:  «Формування та розвиток в учнів комунікативної компетенції на основі взаємопов’язаного мовлення, соціокультурного і мовного розвитку учнів у відповідності до їхніх вікових особливостей на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури, іноземної мови та в позаурочний час»

 2. Методична спільнота вчителів фізико-математичних, природничих та суспільних дисциплін:

Керівник: Маліновська М.М.

Проблема: «Формування і розвиток творчого потенціалу та можливостей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій в освітній процес».

  1. Методична спільнота вчителів початкових класів

Керівник: Васильчук О.Л.

Проблема: «Підвищення ефективності освітнього процесу на засадах компетентнісного підходу через впровадження  інформаційних технологій».

 4. Методична спільнота вчителів фізкультури, трудового навчання, образотворчого мистецтва, музики, основ здоров’я.

Керівник: Салова Т.В.

Проблема: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках естетично-оздоровчого напрямку навчання та використання інноваційних ідей на уроках та в позаурочний час».

  1. Методична спільнота керівників 1-9 кл.

Керівник:  Рой А.Ф.

Проблема: «Робота класного керівника в умовах війни: організувати та зробити це правильно».

ІІ. Групові форми роботи

   У зв’язку з об’єктивною різницею у рівні професійної компетенції та з метою зниження розриву у рівнях методичної майстерності у рамках Засідань груп підвищення педагогічної майстерності передбачено функціонування динамічних  груп – шкіл „Школа вищої педагогічної майстерності”, „Школа вдосконалення майстерності” (ШВПМ, ШВМ). Робота з кожною групою по рішенню окремих питань організовується диференційовано.

   До ШВПМ включено вчителів, які бажають і вміють працювати творчо. Зміст роботи цієї групи – інформація про сучасні технології навчання та виховання; пропаганда педагогічних ідей та інновацій; ознайомлення з творчими доробками колег; ознайомлення з матеріалами методичних видань, відкриті уроки, виховні заходи, їх самоаналіз тощо. Членами цієї творчої групи є вчителі з вищою кваліфікаційною категорією, педагогічними званнями. Вони є або керівниками методичних об’єднань, або школи становлення молодого вчителя, працюють за індивідуальними проектами та над створенням авторських програм та посібників.

   До  ШВМ включено вчителів, які бажають працювати творчо, але відчувають труднощі в роботі. Це вчителі І та ІІ кваліфікаційних категорій. Зміст роботи цієї групи – аналіз та вивчення ускладнень у роботі, організація самоосвіти; тренувальні практичні заняття (відкриті уроки, ділові ігри, семінари – практикуми тощо) з метою набуття особистісного досвіду роботи, визначення перспектив. Під час тренувальних практичних занять (набуття вмінь через моделювання уроку, ділову гру тощо) вчителі набувають досвіду, аналізують його і визначають шляхи доведення до рівня навичок.

   З метою поширення кращого педагогічного досвіду, забезпечення результативності навчально-виховного процесу, відповідно до напрямків діяльності педколективу організувати роботу таких угруповань:

ШВПМ

  1. Творча група «Використання цифрових інструментів під час проведення уроків в початкових класах»

(керівник Ткач Н.Б. )

  1. 2. Тимчасова творча група по підготовці до педагогічної ради.

(керівник Линник О.П.)

ШВМ

  1. Семінар-практикум «Освітні втрати: причини, наслідки, шляхи вирішення проблеми».

(керівник Юр’єва О.М.)

 

З метою розширення педагогічної ерудиції та психологічної обізнаності провести наступні заняття:

  1. Психолого-педагогічний семінар-тренінг:

4.1 «Професійне вигорання у педагогів під час війни» (жовтень)

4.2 «Основні принципи та техніки ненасильницького спілкування учасників освітнього процесу» (березень)

(керівник Сидорова Н.М.)

4.3 «Як знайти ресурс під час війни» (грудень)

4.4 «Професійна мобільність педагога» (травень)

(керівник Грицюк Н.М.)

  1. Семінар-практикум «Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-9 класів».   (керівник Варшавська А.Й.)

 

  1. Особливості ведення ЕКЖ (вересень-жовтень)

(керівники Маліновська М.М., Пахар Ю.С., Хім’як Т.М.)

 

  1. Інформаційний меседж «А я роблю так…»

7.1.  Тайм-менеджмент під час дистанційного навчання.

7.2. Розвиток критичного мислення та медіаграмотності.

7.3. Формування громадянських і соціальних рис громадянина України.

7.4. Форми та методи формування національної свідомості та патріотизму серед здобувачів освіти.                                                   (керівник Гребенюк В.М.)

 

  1. Творча група класних керівників «Нова школа – нові стандарти»

9.1. Педагогіка партнерства як ключовий компонент Нової української школи.

9.2 Як згуртувати класний колектив. Формування дружніх стосунків в колективі.

9.3. Національно-патріотичні заходи без проявів шароварщини та надмірного пафосу.

9.4. Сучасний погляд на патріотичне виховання.

(керівник Конюк О.О.)

З метою розроблення  нових положень методичної роботи, формування та випровадження  моделей передового досвіду їхньої експериментальної перевірки організувати проведення:

– методичний вояж  «Золотий розсип цікавих педагогічних ідей» (грудень);

– місячник «Від миті творчості – до уроку творчості» (лютий);

– психолого-педагогічна конференція “Розвиток інноваційної особистості в умовах креативної освіти” (травень).

– педагогічний турнір вчителів, що атестуються «Почерк майстра» (березень).

– творчий портрет класного керівника «Класний керівник, що атестується»  (лютий).

 

Конкурси, звіти, анкетування, діагностування:

– Презентація кабінетів школи (серпень),

– Конкурс педмайстерності „Вчитель року” (грудень),

– Творчий проект кафедри вчителів природничо-математичних дисциплін (жовтень).

– “Педагогічні посиденьки”, Фестиваль нестандартних уроків (лютий).

– Творчий портрет класного керівника «Класний керівник, що атестується» (лютий).

– Творчий звіт керівників гуртків (травень).

– Подорож по діагностичній карті підвищення методичного рівня  вчителя (травень).

 

Педагогічні консиліуми:

  1. 1-ші класи

Тема: «Створення оптимальних умов для адаптації учнів до навчання у школі».

  1. 5-ті класи.

Тема: «Проблеми адаптаційного періоду п’ятикласників. Створення оптимальних умов для взаємної  адаптації вчителя та учнів під час переходу з 4-го в 5-й клас».

 

Випуск методичних бюлетенів

 

ІІІ. Консультаційно-методичний центр з усіх навчальних дисциплін, де колеги-предметники можуть ознайомитись з матеріальною базою, творчими надбаннями, відвідати уроки, отримати компетентну та ділову пораду, консультацію, рекомендацію.

 

– Служба соціалізації особистості                    (керівник Грицюк Н.М.)

– Адресна допомога вчителям з питання диференціація та індивідуалізація освітнього процесу                  (керівник Боянівська О.В.)

– Інформаційна служба “Інформація стає знанням” (на базі шкільної бібліотеки)                                                                  (керівник Хоронжук Л.П.)

– Валеологічна група “ Правила безпеки, які допоможуть зберігти життя  в умовах воєнного стану ”.

(керівник Захарец С.М.)

-Методичний кластер «Формування ціннісної сфери школяра: інноваційність, комунікативність, взаємодія».

(керівник Захарец С.М.)

  • Педагогічний дивертисмент із питань самоосвіти «По мірі потреби».

(керівники Хім’як Т.М., Захарец С.М.)

ІV.  Індивідуальні форми роботи

  1. Організація наставництва
  2. Організація творчих пошуків вчителів згідно теми самоосвіти.
  3. Адресна допомога вчителям згідно діагностики.
  4. Адресна допомога класним керівникам «Вихована стратегія – педагогіка життєтворчості»
  5. 5. Індивідуальні бесіди з планування виховної роботи з класними керівниками

 

  1. V. Методична рада

З метою цілеспрямованої роботи методичних об’єднань, творчих груп учителів-предметників та для забезпечення колективного керівництва методичною роботою в школі створити методичну раду і затвердити її у складі:

  • заступників директора: з навчально-виховної роботи Хім’як Т.М.

з виховної роботи     Захарец С.М.

  • керівників методичних спільнот: Лук’янчук Т.А., Маліновська М.М., Васильчук О.Л., Салова Т.В., Рой А.Ф.

 

Заступник директора з навчально-виховної роботи                                                Тетяна  ХІМ’ЯК

Заступник директора з виховної роботи                                Світлана ЗАХАРЕЦ